Новий технічний регламент щодо вимог до альтернативних моторних палив: як підготуватися виробникам та імпортерам

19 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив Технічний регламент щодо вимог до палив моторних альтернативних. Регламент встановлює обов’язкові вимоги до виробництва, маркування, обігу та оцінки відповідності моторних палив, що містять біокомпоненти або інші альтернативні компоненти (наприклад E‑ та B‑суміші).

Новий регламент, спрямований на приведення українського ринку палива у відповідність до європейських стандартів, – це крок до зниження викидів, підвищення екологічності транспорту, зменшення залежності від імпортних викопних нафтопродуктів.

Дата набрання чинності – 25 листопада 2026 року. Виробникам та імпортерам необхідно привести рецептуру, документи й процедури у відповідність до вимог регламенту до цієї дати; в іншому разі реалізація відповідних партій палива на ринку буде заборонена.

Що таке «паливa моторні альтернативні»?

Палива моторні альтернативні – це моторні палива або їхні суміші, які відмінні від традиційних бензинів і дизелів тим, що містять значну частку біокомпонентів або інших альтернативних компонентів, вироблених не з традиційної нафтової сировини.

Типові приклади:

• E‑суміші (бензин + етанол) – наприклад E10, E20, E85 (цифра позначає відсоток об’єму етанолу);
• B‑суміші (дизель + біодизель) – наприклад B7, B10, B20, B30 (цифра позначає відсоток біодизеля у складі).

Інші варіанти: синтетичні рідкі моторні палива, біометан (у випадку газоподібного палива), водень (для специфічних двигунів) тощо.

У контексті регламенту виділено конкретні пороги часток біокомпонентів (наприклад, бензини з етанолом понад 10 % об’єму та дизельні палива з біодизелем понад 7 % об’єму) – ці пороги визначають, коли паливо підпадає під дію регламенту.

Чим альтернативні моторні палива відрізняються від звичайних моторних палив

Склад та походження: звичайні бензин і дизель базуються головно на нафтовій сировині; альтернативні суміші містять відновлювані або синтетичні компоненти (біоетанол, біодизель, синтетичні вуглеводні).

Екологія: альтернативні компоненти зазвичай знижують викиди парникових газів і деяких інших забруднювачів в експлуатації.

Технічні властивості: змішані палива можуть мати відмінні октанові/цетанові характеристики, відрізнятися корозійною або гігроскопічною поведінкою, а також іншими показниками стабільності та сумісності з матеріалами паливної системи.

Регулювання та контроль: для альтернативних моторних палив встановлено додаткові вимоги – оцінка відповідності, паспортизація, маркування, обмеження по присадках й інші правила, яких може не бути для «традиційних» видів палива.

Основні вимоги технічного регламенту

1. Рецептура та фізико‑хімічні характеристики – палива повинні відповідати встановленим показникам (наприклад, вміст біокомпонентів у визначених межах, параметри стійкості, показники випаровуваності, октанове/цетанове число тощо).
2. Оцінка відповідності – для випуску палива в обіг виробник або імпортер має проводити випробування і отримувати паспорт якості/сертифікат відповідності для кожної партії; для серійного виробництва застосовуються системи постійного контролю і періодичні аудити.
3. Маркування і супровідна документація – палива, що підпадають під регламент, повинні мати чітке маркування (включаючи позначення типу суміші, відсоток біокомпоненту) і супроводжуватись паспортом якості, у якому зазначені результати лабораторних випробувань, дані виробника/імпортера, дата виробництва та строк придатності.
4. Обмеження на присадки – забороняється використання деяких шкідливих або заборонених речовин (зокрема, певних важких металів, свинцю тощо).
5. Ланцюг постачання – вимоги поширюються на всі етапи: виробництво, зберігання, транспортування і реалізацію.

Підготування виробників та імпортерів до введення технічного регламенту

 Виробники та імпортери альтернативних моторних палив повинні вжити заходів для забезпечення відповідності своєї продукції вимогам цього технічного регламенту до дати його введення в дію – 25 листопада 2026 року. Особливу увагу слід звернути на такі ключові аспекти:

1. Оцінка відповідності

• Забезпечення якості: паливо повинно відповідати встановленим технічним вимогам та показникам якості (наприклад, октанове/цетанове число, вміст сірки, фракційний склад тощо), визначеним у додатках до технічного регламенту.
• Процедура оцінки: виробник (його уповноважений представник) або імпортер повинні пройти процедуру оцінки відповідності палива вимогам технічного регламенту, яка може включати випробування та контроль якості.

2. Маркування та інформаційне забезпечення

• Обов’язкове маркування: слід забезпечити чітке та розбірливе маркування на місцях заправлення та на етикетках, що супроводжують паливо, відповідно до вимог технічного регламенту. Це включає використання встановлених графічних символів, що позначають вид альтернативного палива.
• Інформація для споживача: треба надавати споживачам необхідну інформацію про екологічні характеристики (наприклад, показники викидів вуглекислого газу), вміст біоскладових (у відсотках) та сумісність палива з транспортними засобами.

3. Внутрішні процедури

• Технічна документація: слід розробити та підтримувати в актуальному стані технічну документацію щодо палива (опис, протоколи випробувань, результати контролю).
• Система контролю якості: необхідно впровадити ефективну систему виробничого контролю, щоб забезпечити постійну відповідність якості палива протягом усього виробничого процесу.

Виконання вимог цього технічного регламенту є обов’язковим для введення палив моторних альтернативних в обіг на території України. Отже, виробникам та імпортерам необхідно завчасно забезпечити наявність усіх підтверджуючих документів та належне маркування продукції.